Останній місяць потреби наших дітей нагадують мені сніговий ком, і сьогодні мене не полишає відчуття, що з дня на день цей ком перетвориться на лавину і накриє нас з головою. Щодня хтось зайшов на хімію – потрібен Біовен, хтось закінчив – потрібен Грастим, хтось не може вилізти з низьких аналізів – потрібні антибіотики, комусь заступати на хімію – потрібен Цитозар. Потрібно все – від дешевих розчинів до дорогезних ліків, і потрібно всім, бо навіть не бідні сім’ї після кількох місяців лікування перетворюються на незаможні…

Цю новину про дівчинку я хочу розпочати зі слів подяки, адже після минулої публікації про Іру сталася дивовижна річ, яку зробили для Ірусі діти.

Трегуб Назарчик знову в лікарні.

Усмішки, жарти, розіграші! До дня, що викликає стільки позитиву треба з підготуватись заздалегідь та «озброїтись» дотепними аксесуарами:). Що ми і зробили. Свято сміху в лікарні почалось ще у суботу завдяки зробленим дітьми із хірургії та гематології окулярам. Спершу вирізали основу, далі оздоблювали її наклейками для творчості, вушка робили із пухнастих дротиків, які прикріпляли до оправи за допомогою клеючого пістолету. Ось, ніби і уся схема роботи – не складно, а головне - смішно:).

(Додано від 03.04.2013 - Кошти зібрано! Величезне спасибі!)

Канікули у нашого Василька вже закінчились – з понеділка хлопчик у лікарні.

Критична ситуація склалась у Артишка Тараса. Хлопчик проходить перший протокол, зараз по плану блок Цитозару, і на другий день після введення маємо повне тотальне падіння аналізів!

У маленького Назара з гематології справжнє свято – хлопчика на тиждень відпустили додому!

«Відкриваємо коробочку та обираємо собі крейду». І так, після цієї фрази, ми побачили широко розплющені сяючі оченята маляток. Ще би! Від такого кольорового вибуху, який можна було побачити, розгорнувши упаковку із пастелями, ніхто не встоїть!Таким чином ми помаленьку взялись за підвищення рівня захвату у діток:). Наступною ціллю, посталеною нами під час заняття, стало покращення показників радості та усмішок завдяки такій настанові«Розмалюйте крейдою листочок, а потім розтушуйте зображене пальчиками».. Останнє, напевно, було саме тим, чого так чекали усі присутні на занятті:). Руки, лице, одяг – усе кольорове та яскраве). Ну, як у справжніх митців!

Справи у Дениса Курницького не дуже, але наш маленький дослідник продовжує лікування. Дениско проходить інтенсивну хіміотерапію.